1. І сталося по закінченні двох літ часу, і сниться фараонові, ось він стоїть над Річкою.
  2. І ось виходять із Річки семеро корів гарного вигляду й ситого тіла, і паслися на лузі.
  3. А ось виходять із Річки за ними семеро корів інших, бридкі виглядом і худі тілом. І вони стали при тих коровах на березі Річки.
  4. І корови бридкі виглядом і худі тілом поз'їдали сім корів гарних виглядом і ситих. І прокинувся фараон.
  5. І знову заснув він. І снилося йому вдруге, аж ось сходять на однім стеблі семеро колосків здорових та добрих.
  6. А ось виростає за ними семеро колосків тонких та спалених східнім вітром.
  7. І проковтнули ті тонкі колоски сім колосків здорових та повних. І прокинувся фараон, а то був сон.
  8. І сталося рано, і занепокоївся дух його. І послав він, і поскликав усіх ворожбитів Єгипту та всіх мудреців його. І фараон розповів їм свій сон, та ніхто не міг відгадати їх фараонові.
  9. І говорив начальник чашників з фараоном, кажучи: Я сьогодні згадую гріхи свої.
  10. Розгнівався був фараон на рабів своїх, і вмістив мене під варту дому начальника царської сторожі, мене й начальника пекарів.
  11. І однієї ночі снився нам сон, мені та йому, кожному снився сон за своїм значенням.
  12. А там з нами був єврейський юнак, раб начальника царської сторожі. І ми розповіли йому, а він відгадав нам наші сни, кожному за сном його відгадав.
  13. І сталося, як він відгадав нам, так і трапилося: мене ти вернув на становище моє, а того повісив.
  14. І послав фараон, і покликав Йосипа, і його сквапно вивели з в'язниці. І оголився, і змінив одежу свою, і він прибув до фараона.
  15. І промовив фараон до Йосипа: Снився мені сон, та нема, хто б відгадав його. А я чув про тебе таке: ти вислухуєш сон, щоб відгадати його.
  16. А Йосип сказав до фараона, говорячи: Не я, Бог дасть у відповідь мир фараонові.
  17. І сказав фараон до Йосипа: Бачив я в сні своїм ось я стою на березі Річки.
  18. І ось виходять із Річки семеро корів ситих тілом і гарних виглядом. І вони паслися на лузі.
  19. А ось виходять за ними семеро корів інші, бідні та дуже бридкі виглядом і худі тілом. Таких бридких, як вони, я не бачив у всьому краї єгипетському.
  20. І корови худі та бридкі поз'їдали сім корів перших ситих.
  21. І ввійшли вони до черева їхнього, та не було знати, що ввійшли вони до черева їхнього, і вигляд їх був лихий, як на початку. І я прокинувся.
  22. І побачив я в сні своїм знов, аж ось сходять на однім стеблі семеро колосків повних та добрих.
  23. А ось виростає за ними семеро колосків худих, тонких, спалених східнім вітром.
  24. І проковтнули ті тонкі колоски сім колосків добрих. І розповів я те ворожбитам, та не було, хто б мені роз'яснив.
  25. І сказав Йосип до фараона: Сон фараонів один він. Що Бог робить, те Він звістив фараонові.
  26. Семеро корів добрих то сім літ, і семеро колосків добрих сім літ вони. А сон один він.
  27. А сім корів худих і бридких, що вийшли за ними, сім літ вони, і сім колосків порожніх і спалених східнім вітром то будуть сім літ голодних.
  28. Оце та річ, що я сказав був фараонові: Що Бог робить, те Він показав фараонові.
  29. Ось приходять сім літ, великий достаток у всім краї єгипетськім.
  30. А по них настануть сім літ голодних, і буде забутий увесь той достаток в єгипетській землі, і голод винищить край.
  31. І не буде видно того достатку в краї через той голод, що настане потім, бо він буде дуже тяжкий.
  32. А що сон повторився фараонові двічі, це значить, що справа ця постановлена від Бога, і Бог незабаром виконає її.
  33. А тепер нехай фараон наздрить чоловіка розумного й мудрого, і нехай поставить його над єгипетською землею.
  34. Нехай учинить фараон, і нехай призначить урядників над краєм, і нехай за сім літ достатку збирає п'ятину врожаю єгипетської землі.
  35. І нехай вони позбирають усю їжу тих добрих років, що приходять, і нехай вони позбирають збіжжя під руку фараонову, на їжу по містах, і нехай бережуть.
  36. І буде та їжа на запас для краю на сім літ голодних, що настануть в єгипетській землі, і край не буде знищений голодом.
  37. І була ця річ добра в очах фараона та в очах усіх його рабів.
  38. І сказав фараон своїм рабам: Чи знайдеться чоловік, як оцей, що Дух Божий у нім?
  39. І сказав фараон Йосипові: Що Бог відкрив тобі це все, то немає такого розумного й мудрого, як ти.
  40. Ти будеш над домом моїм, а слів твоїх уст буде слухатися ввесь народ мій. Тільки троном я буду вищий від тебе.
  41. І сказав фараон Йосипові: Дивись, я поставив тебе над усім краєм єгипетським.
  42. І зняв фараон персня свого з своєї руки, та й дав його на руку Йосипову, і зодягнув його в одежу віссонну, а на шию йому повісив золотого ланцюга.
  43. І зробив, що він їздив його другим повозом, і кричали перед обличчям його: Кланяйтеся! І поставив його над усім єгипетським краєм.
  44. І сказав фараон Йосипові: Я фараон, а без тебе ніхто не підійме своєї руки та своєї ноги в усім краї єгипетськім.
  45. І назвав фараон ім'я Йосипові: Цофнат-Панеах, і дав йому за жінку Оснату, дочку Поті-Фера, жерця Ону. І Йосип піднявся над єгипетським краєм.
  46. А Йосип був віку тридцяти літ, коли він став перед лицем фараона, царя єгипетського. І пішов Йосип від лиця фараонового, і перейшов через увесь єгипетський край.
  47. А земля в сім літ достатку родила на повні жмені.
  48. І зібрав він усю їжу семи літ, що була в єгипетськім краї, і вмістив їжу по містах: їжу поля міста, що навколо нього, вмістив у ньому.
  49. І зібрав Йосип збіжжя дуже багато, як морський пісок, аж перестав рахувати, бо не було вже числа.
  50. А Йосипові, поки прийшов рік голодний, уродилися два сини, що вродила йому Осната, дочка Поті-Фера, жерця Ону.
  51. І назвав Йосип ім'я перворідному: Манасія, бо Бог зробив мені, що я забув усе своє терпіння та ввесь дім мого батька.
  52. А ймення другому назвав: Єфрем, бо розмножив мене Бог у краї недолі моєї.
  53. І скінчилися сім літ достатку, що були в єгипетськім краї.
  54. І зачали наступати сім літ голодні, як сказав був Йосип. І був голод по всіх краях, а в усім єгипетськім краї був хліб.
  55. Але виголоднів увесь єгипетський край, а народ став кричати до фараона про хліб. І сказав фараон усьому Єгиптові: Ідіть до Йосипа. Що він вам скаже, те робіть.
  56. І був той голод на всій поверхні землі. І відчинив Йосип усе, що було в них, і продавав поживу Єгиптові. А голод зміцнявся в єгипетськім краї.
  57. І прибували зо всієї землі до Йосипа купити поживи, бо голод зміцнявся по всій землі.

Постоянная ссылка на эту страницу bibleonline.ru/bible/ukr/01/41/.

Выбор перевода и языка



© Библия Онлайн, 2003-2017