1. А потім прийшли Мойсей й Аарон, та й сказали до фараона: Так сказав Господь, Бог Ізраїлів: Відпусти народ Мій, і нехай вони святкують Мені на пустині!
  2. А фараон відказав: Хто Господь, що послухаюсь слова Його, щоб відпустити Ізраїля? Не знаю Господа, і також Ізраїля не відпущу!
  3. І сказали вони: Бог євреїв стрівся з нами. Нехай же ми підемо триденною дорогою на пустиню, і принесемо жертви Господеві, Богові нашому, щоб не доторкнувся Він до нас мором або мечем.
  4. І сказав до них цар Єгипту: Чому ви, Мойсею та Аароне, відриваєте народ від його робіт? Ідіть до своїх діл!
  5. І сказав фараон: Таж багато тепер цього простолюду, а ви здержуєте їх від їхніх робіт.
  6. І того дня фараон наказав погоничам народу та писарям, говорячи:
  7. Не давайте більше народові соломи, щоб робити цеглу, як учора й позавчора. Нехай ідуть самі, та збирають собі соломи.
  8. А призначене число цегли, що вони робили вчора й позавчора, накладете на них, не зменшуйте з нього. Вони нероби, тому кричать: Ходім, принесімо жертву нашому Богові!
  9. Нехай буде тяжка праця на цих людей, і нехай працюють на ній, і нехай покинуть облудні слова.
  10. І вийшли погоничі народу й писарі його, та й сказали до того народу, говорячи: Так сказав фараон: Я не буду давати вам соломи.
  11. Самі йдіть, наберіть собі соломи, де знайдете, бо нічого не зменшене з вашої роботи!.
  12. І розпорошився народ той по всій єгипетській землі, щоб збирати стерню на солому.
  13. А погоничі наставали, говорячи: Скінчіть вашу щоденну працю в час так, як коли б була солома.
  14. І були биті писарі синів Ізраїлевих, що їх настановили над ними фараонові погоничі, говорячи: Чому ви не скінчили свого приділу для виробу цегли й учора й сьогодні, як було дотепер?
  15. І прибули писарі Ізраїлевих синів, та й кричали до фараона, говорячи: Для чого ти так робиш рабам своїм?
  16. Соломи не дають твоїм рабам, а цеглу кажуть нам робіть! І ось раби твої биті, і грішиш ти перед народом своїм!
  17. А він відказав: Нероби ви, нероби! Тому ви говорите: Ходім, принесімо жертву Господеві.
  18. А тепер ідіть, працюйте, а соломи не дадуть вам! Але призначене число цегли ви дасте!
  19. І бачили Ізраїлеві писарі себе в біді, коли говорено: Не зменшуйте з цегли вашої щоденного в його часі!
  20. І стріли вони Мойсея та Аарона, що стояли насупроти них, як вони виходили від фараона,
  21. та й сказали до них: Нехай побачить вас Господь і нехай вас осудить, бо ви вчинили ненависним дух наш в очах фараона й в очах його рабів, щоб дати меча в їхню руку повбивати нас!
  22. І вернувся Мойсей до Господа та й сказав: Господи, чому Ти кривду вчинив цьому народові? Чому Ти послав мені це?
  23. Бо відколи прийшов я до фараона, щоб говорити Твоїм Ім'ям, він ще більшу кривду чинить цьому народові, а насправді Ти не визволив народу Свого!

Постоянная ссылка на эту страницу bibleonline.ru/bible/ukr/02/05/.

Выбор перевода и языка



© Библия Онлайн, 2003-2016