1. І Йов далі вів мову свою та й сказав:
  2. О, коли б я був той, як за місяців давніх, як за днів тих, коли боронив мене Бог,
  3. коли над головою моєю світився світильник Його, і при світлі його я ходив в темноті,
  4. як був я за днів тих своєї погожої осени, коли Божа милість була над наметом моїм,
  5. коли Всемогутній зо мною ще був, а навколо мене мої діти,
  6. коли мої кроки купалися в маслі, а скеля оливні струмки біля мене лила!…
  7. Коли я виходив до брами при місті, і ставив на площі сидіння своє,
  8. як тільки вбачали мене юнаки то ховались, а старші вставали й стояли,
  9. зверхники стримували свою мову та клали долоню на уста свої,
  10. ховався тоді голос володарів, а їхній язик приліпав їм був до піднебіння…
  11. Бо яке ухо чуло про мене, то звало блаженним мене, і яке око бачило, то свідкувало за мене,
  12. бо я рятував бідаря, що про поміч кричав, і сироту та безпомічного.
  13. Благословення гинучого на мене приходило, а серце вдовиці чинив я співаючим!
  14. Зодягавсь я у праведність, і вона зодягала мене, немов плащ та завій було право моє.
  15. Очима я був для сліпого, а кривому ногами я був.
  16. Бідарям я був батьком, суперечку ж, якої не знав, я досліджував.
  17. Й я торощив злочинцеві щелепи, і виривав із зубів його схоплене.
  18. І я говорив: Умру я в своєму гнізді, і свої дні я помножу, немов той пісок:
  19. для води був відкритий мій корень, а роса зоставалась на вітці моїй…
  20. Моя слава була при мені все нова, і в руці моїй лук мій відновлював силу.
  21. Мене слухалися й дожидали, і мовчали на раду мою.
  22. По слові моїм уже не говорили, і падала мова моя на них краплями.
  23. І чекали мене, як дощу, і уста свої відкривали, немов на весінній той дощик…
  24. Коли я, бувало, сміявся до них, то не вірили, та світла обличчя мого не гасили.
  25. Вибирав я дорогу для них і сидів на чолі, і пробував, немов цар той у війську, коли тішить засмучених він!

Постоянная ссылка на эту страницу bibleonline.ru/bible/ukr/18/29/.

Выбор перевода и языка



© Библия Онлайн, 2003-2017