1. Господи, пристановищем нашим Ти був з роду в рід!
  2. Перше ніж гори народжені, і поки Ти витворив землю та світ, то від віку й до віку Ти Бог!
  3. Ти людину вертаєш до пороху, і кажеш: Вернітеся, людські сини!
  4. Бо в очах Твоїх тисяча літ, немов день той вчорашній, який проминув, й як сторожа нічна…
  5. Пустив Ти на них течію, вони стали, як сон, вони, як трава, що минає:
  6. уранці вона розцвітає й росте, а на вечір зів'яне та сохне!
  7. Бо від гніву Твого ми гинемо, і пересердям Твоїм перестрашені,
  8. Ти наші провини поклав перед Себе, гріхи ж нашої молодости на світло Свого лиця!
  9. Бо всі наші дні промайнули у гніві Твоїм, скінчили літа ми свої, як зідхання…
  10. Дні літ наших у них сімдесят літ, а при силах вісімдесят літ, і гордощі їхні страждання й марнота, бо все швидко минає, і ми відлітаємо…
  11. Хто відає силу гніву Твого? А Твоє пересердя як страх перед Тобою!
  12. Навчи нас лічити отак наші дні, щоб ми набули серце мудре!
  13. Привернися ж, о Господи, доки терпітимемо? і пожалій Своїх рабів!
  14. Насити нас уранці Своїм милосердям, і ми будемо співати й радіти по всі наші дні!
  15. Порадуй же нас за ті дні, коли Ти впокоряв нас, за ті роки, що в них ми зазнали лихого!
  16. Нехай виявиться Твоє діло рабам Твоїм, а величність Твоя їхнім синам,
  17. і хай буде над нами благовоління Господа, Бога нашого, і діло рук наших утверди нам, і діло рук наших утверди його!

Постоянная ссылка на эту страницу bibleonline.ru/bible/ukr/19/89/.

Выбор перевода и языка



© Библия Онлайн, 2003-2016