1. Хліб свій пускай по воді, бо по багатьох днях знов знайдеш його.
  2. Давай частку на сім чи й на вісім, бо не знаєш, яке буде зло на землі.
  3. Коли переповняться хмари дощем, то виллють на землю його. А коли деревина на південь впаде чи на північ, залишиться на місці, куди деревина впаде.
  4. Хто вважає на вітер, не буде той сіяти, а хто споглядає на хмари, не буде той жати.
  5. Як не відаєш ти, яка то путь вітру, як кості зростають в утробі вагітної, так не відаєш ти чину Бога, що робить усе.
  6. Сій ранком насіння своє, та й під вечір хай не спочиває рука твоя, не знаєш бо ти, котре вийде на краще тобі, оце чи оте, чи обоє однаково добрі.
  7. І світло солодке, і добре очам сонце бачити,
  8. і коли б людина жила й довгі роки, хай за всіх їх вона тішиться, і хай пам'ятає дні темряви, бо їх буде багато, усе, що надійде, марнота!
  9. Тішся, юначе, своїм молодецтвом, а серце твоє нехай буде веселе за днів молодощів твоїх! І ходи ти дорогами серця свого й видінням очей своїх, але знай, що за все це впровадить тебе Бог до суду!
  10. Тому жени смуток від серця свого, і віддаляй зле від тіла твого, бо й дитинство, і рання життєва зоря то марнота!

Постоянная ссылка на эту страницу bibleonline.ru/bible/ukr/21/11/.

Выбор перевода и языка



© Библия Онлайн, 2003-2016