1. Послухайте слова того, що вам каже Господь, о доме Ізраїлів!
  2. Так говорить Господь: Не навчайтесь доріг цих народів, і небесних ознак не лякайтесь, бо тільки погани лякаються їх!
  3. Бо устави народів марнота вони, божок бо це дерево, з лісу вирубане, і це діло рук майстра сокирою!
  4. Сріблом та злотом його прикрашають, цвяхами та молотками прикріплюють їх, і він не захитаїться.
  5. Вони, як опудало на огірковім городі, й безмовні, і конче їх носять, бо не ходять вони. Не бійтеся їх, бо не вчинять лихого, і також учинити добро це не в їхній силі!
  6. Такого, як Ти, нема, Господи: Ти великий й велике Ім'я Твої могутністю!
  7. Хто не буде боятись Тебе, Царю народів? Бо Тобі це належить, бо між усіма мудрецями народів і в усьому їхньому царстві немаї такого, як Ти!
  8. Вони стали всі разом безумні й безглузді, наука марна оце дерево!
  9. Срібна бляха з Таршішу привезена, злото ж з Офіру, праця майстра й руки золотарської, блакить та пурпура їхня одіж, усі вони праця мистців.
  10. А Господь Бог правдивий, Він Бог Живий та Цар вічний! Від гніву Його затрясеться земля, і не знесуть Його гніву народи.
  11. Отак їм скажіть: боги, що неба й землі не вчинили, погинуть з землі та з-під неба цього!
  12. Своїю Він силою землю вчинив, Своїю премудрістю міцно поставив вселенну, і небо напнув Своїм розумом.
  13. Як голос Його забринить, у небесах шумлять води, а коли підіймаї Він хмари із краю землі, коли блискавки чинить дощем та вітер виводить з криївок Своїх,
  14. тоді кожна людина дурії в своїму знанні, усяк золотар посоромлений через боввана, бо відлив його це неправда, і немаї в них духа!…
  15. Марнота вони, вони праця на сміх, в час навіщення їх вони згинуть!
  16. Не така, як оці, частка Яковова, бо Він все вформував, а Ізраїль племено спадку Його, Господь Саваот Його Ймення!
  17. Забери із землі свій товар, ти, що сидиш ув облозі!
  18. Бо Господь каже так: Ось цим разом Я кину мешканців ціїї землі, мов із пращі, і притисну їх так, щоб пізнання знайшли…
  19. Ой, горе мені з-за нещастя мого, моя рана болюча! А я говорив: це хвороба моя, і знесу я її.
  20. Намета мого попустошено і зірвані всі мої шнури. Розійшлись мої діти від мене й нема їх, нема вже кому розтягнути намета мого та повісити завіси мої…
  21. Бо пастирі стали безглузді, і вони не звертались до Господа, тому не щастилося їм, і розпорошене все їхнї стадо…
  22. Голос звістки: Іде ось, і гуркіт великий з північного краю, щоб юдські міста обернути в спустошення, на мешкання шакалів…
  23. Знаю, Господи, я, що не в волі людини дороги її, не в силі людини, коли вона ходить, кермувати своїм кроком.
  24. Карай мене, Господи, тільки ж за судом, не гнівом Своїм, щоб не знищити мене!
  25. Вилий лютість Свою на народи, що не знають Тебе, та на роди, що Ймення Твого не кликали, що Якова з'їли й пожерли його, і погубили його, а мешкання його опустошили!…

Постоянная ссылка на эту страницу bibleonline.ru/bible/ukr/24/10/.

Выбор перевода и языка



© Библия Онлайн, 2003-2017