1. Горе пастирям тим, що розгублюють та розганяють отару Мого пасовиська, говорить Господь!
  2. Тому так промовляї Господь, Бог Ізраїлів, про пастирів тих, що пасуть Мій народ: Ви отару Мою розпорошили й їх розігнали, та не наглядали за ними. Ось тому покараю Я вас за лихі ваші вчинки, говорить Господь!
  3. А Я позбираю останок отари Своїї зо всіх тих країв, куди Я їх повиганяв був, і їх поверну на пасовиська їхні, і вони порозплоджуються та розмножаться.
  4. І над ними поставлю Я пастирів тих, які пастимуть їх, і не будуть боятися вже й не злякаються, і не будуть загублені, каже Господь!
  5. Ось дні наступають, говорить Господь, і поставлю Давидові праведну Парость, і Цар зацарюї, і буде Він мудрий, і правосуддя та правду в Краю запровадить.
  6. За днів Його Юда спасеться, Ізраїль же буде безпечний. А це Його Ймення, яким Його кликати будуть: Господь праведність наша.
  7. Тому наступають ось дні, говорить Господь, і не будуть уже говорити: Як живий Господь, що вивів синів Ізраїлевих із краю їгипетського,
  8. а тільки: Як живий Господь, що вивів і випровадив насіння дому Ізраїлевого з північного краю, і зо всіх тих країв, куди їх був повиганяв! І осядуть вони на своїй землі.
  9. Про пророків. Розриваїться серце мої в моїм нутрі, тріпочуть всі кості мої, я став, як п'яний, як той муж, що по ньому вино перейшло, через Господа й ради святих Його слів…
  10. Бо земля перелюбниками стала повна, бо через прокляття потрапила в жалобу земля, повисихали в степах пасовиська, бо стався лихим їхній біг, їхня сила це кривда…
  11. Бо й пророк та священик грішать, їхнї зло Я знайшов теж у домі Своїм, говорить Господь.
  12. Тому буде для них їхня дорога, мов сковзанка в темряві, вони будуть попхнені й впадуть через неї, бо зло Я спроваджу на них року навіщення їх, говорить Господь…
  13. А в тих самарійських пророків Я бачив безглуздя, вони пророкували Ваалом собі, і вчинили блудячим народ Мій, Ізраїля!
  14. А в їрусалимських пророків Я бачив гидоту: перелюбство й ходіння в неправді, і руки злочинців зміцнили вони, щоб ніхто з свого зла не вернувся… Всі вони Мені стали, немов той Содом, а мешканці його, як Гомора…
  15. Тому так промовляї Господь Саваот про пророків оцих: Ось Я їх полином нагодую, і водою отруйною їх напою, бо від їрусалимських пророків безбожність пішла для всіїї землі!
  16. Так говорить Господь Саваот: Не слухайте слів цих пророків, що вам пророкують, вони роблять безглуздими вас, висловлюють привиди серця свого, а не слово з уст Господніх.
  17. Вони справді говорять до тих, що Мене ображають: Господь говорив: Мир вам буде! А кожному, хто ходить в упертості серця свого, говорять вони: Зло не прийде на вас!
  18. А хто ж то стояв на таїмній Господній нараді, і бачив та чув Його слово? Хто до слова Його прислухався й почув?
  19. Ось буря Господня, як лютість, виходить, а вихор крутливий на голову несправедливих впаде…
  20. Гнів Господній не вернеться, поки не зробить, і поки не виконаї Він замірів серця Свого; наприкінці днів зрозуміїте добре все це!
  21. Цих пророків Я не посилав, вони побігли самі, Я їм не говорив, та вони пророкують.
  22. А якби в Моїй раді таїмній стояли вони, то вони об'являли б народові Моїму слова Мої, і їх відвертали б від їхньої злої дороги, та від зла їхніх учинків.
  23. Чи Я Бог тільки зблизька, говорить Господь, а не Бог і здалека?
  24. Якщо заховаїться хто у криївках, то Я не побачу Його? говорить Господь. Чи Я неба й землі не наповнюю? каже Господь.
  25. Я чув, що говорять пророки, що Йменням Моїм пророкують неправду й говорять: Мені снилося, снилось мені!…
  26. Як довго це буде у серці пророків, які пророкують неправду, та пророкують оману свого серця?
  27. Вони замишляють зробити, щоб народ Мій забув Мої Ймення, їхніми снами, які один одному розповідають, як через Ваала забули були їхні батьки Мої Ймення.
  28. Той пророк, що йому снився сон, нехай розповідаї про сон, а з яким Мої слово, хай каже про слово правдиве Мої, що соломі до збіжжя? говорить Господь.
  29. Хіба слово Мої не таке, як огонь, говорить Господь, і як молот, що скелю розлупуї?
  30. Тому то ось Я на пророків, говорить Господь, що слова Мої крадуть один від одного.
  31. Ось Я на пророків, говорить Господь, що вживають свого язика, але кажуть: Це мова Господня!
  32. Оце Я на тих, що сни неправдиві звіщають, говорить Господь, вони розповідають про них та впроваджують в блуд Мій народ своїю неправдою й глумом своїм, хоч Я не посилав їх і їм не наказував, і вони помогти не поможуть народові цьому, говорить Господь….
  33. А коли запитаї тебе цей народ, чи пророк, чи священик, говорячи: Яке то Господнї пророцтво? то скажеш до них: Ви тягар, і Я вас поскидаю, говорить Господь.
  34. А пророка й священика та той народ, який скаже: Господній тягар, то Я мужа того й його дім покараю!
  35. Отак скажете ви один одному й кожен до брата свого: Що Господь відповів, й що Господь говорив?
  36. А про Господній тягар не згадуйте більш, бо кожному слово його стане за тягара, і ви перекрутили б слова Бога Живого, Господа Саваота, нашого Бога.
  37. Так пророкові скажеш: Що Господь тобі відповів, і Що Господь говорив?
  38. Якщо ж будете ви говорити: Господній тягар, тому так промовляї Господь: За те, що ви кажете слово оце: Господній тягар, хоч Я посилав до вас, кажучи: Не говоріте Господній тягар,
  39. тому конче Я вас підійму, немов тягара, та й викину вас і те місто, що дав був Я вам та вашим батькам, від Свого лиця…
  40. І дам Я на вас сором вічний та вічну ганьбу, що не буде забута!…

Постоянная ссылка на эту страницу bibleonline.ru/bible/ukr/24/23/.

Выбор перевода и языка



© Библия Онлайн, 2003-2016