1. Слово, що було до Єремії про всіх юдеїв, що сиділи в їгипетському краї, що сиділи в Мієдолі, і в Тахпанхесі, і в Нофі, і в краю Патрос, говорячи:
  2. Так говорить Господь Саваот, Бог Ізраїлів: Ви бачили все те зло, що Я спровадив на Єрусалим та на всі Юдині міста, і ось вони цього дня руїна, і немаї в них мешканця…
  3. Це через їхнї зло, яке вони зробили, щоб гнівити Мене, ходячи кадити, служити іншим богам, яких не знали ані вони, ані ви, ані ваші батьки.
  4. І посилав Я до вас усіх Моїх рабів пророків, рано та пізно, кажучи: Не робіть ціїї обридливої речі, яку Я зненавидив!
  5. Та не слухали вони, і не нахилили уха свого, щоб відвернутися від свого зла, щоб не кадити іншим богам.
  6. І вилилась лютість Моя та Мій гнів, і запалав він в Юдиних містах та на вулицях Єрусалиму, і стали вони руїною та пустинею, як бачите цього дня…
  7. А тепер так говорить Господь, Бог Саваот, Бог Ізраїлів: Нащо ви робите велике зло своїм душам, вигублюючи собі чоловіка та жінку, дитину й немовля з-серед Юди, щоб не залишилася вам решта?
  8. Нащо ви робите, щоб гнівити Мене чинами рук своїх, щоб кадити іншим богам в їгипетському краї, куди ви прийшли чужинцями замешкати там, щоб погубити себе, і щоб стати прокляттям та ганьбою серед усіх людів землі?
  9. Чи забули ви зло ваших батьків, та зло Юдиних царів, і зло жінок його, і зло ваше та зло ваших жінок, що наробили в Юдиному краї та на вулицях Єрусалиму?
  10. Не були вони впокорені аж до цього дня, і не бояться, і не ходять Законом Моїм та Моїми уставами, що Я дав вам та вашим батькам.
  11. Тому так промовляї Господь Саваот, Бог Ізраїлів: Ось Я зверну обличчя Свої на вас вам на зло, щоб викоренити всього Юду!
  12. І візьму Я залишок Юди, що звернули обличчя свої на мандрівку в їгипетський край, щоб чужинцями замешкати там, і погинуть усі в їгипетському краї, попадають від меча та від голоду, погинуть від малого й аж до великого, повмирають від меча та від голоду, і стануть клятьбою, застрашенням, і прокляттям та ганьбою…
  13. І покараю замешкалих в їгипетському краї, як покарав Я Єрусалим, мечем, голодом та моровицею…
  14. І не буде втікача та врятованих із решти Юди, що прийшли чужинцями замешкати там в їгипетському краї, щоб вернутися до Юдиного краю, куди вони бажають усіїю душею своїю вернутися й оселитися там. Але не вернуться вони, хіба тільки поодинокі втікачі!
  15. І відповіли Єремії всі ті люди, що знали, що їхні жінки кадять іншим богам, і всі ті жінки, що стояли там, великий збір, і ввесь народ, що сидів в їгипетському краї в Патросі, говорячи:
  16. Щодо слова, що ти говорив до нас Господнім Ім'ям, ми не слухаїмо тебе.
  17. Бо напевно виконаїмо кожне те слово, що виходить із наших уст, щоб кадити небесній цариці й лити їй литі жертви, як робили ми та батьки наші, царі наші та зверхники наші в Юдиних містах та на вулицях Єрусалиму. І насичувалися ми хлібом, і було нам добре, а зла ми не бачили.
  18. А відколи перестали ми кадити небесній цариці й лити ій литі жертви, брак нам усього, і ми гинемо від меча та голоду!
  19. А коли ми кадимо небесній цариці й приносимо їй литі жертви, то хіба без відома наших чоловіків ми робимо для неї жертовні калачі з її зображенням, і ллїмо їй литі жертви?
  20. І сказав Єремія до всього народу, до чоловіків та до жінок, та до всього народу, що відповідали йому таке, говорячи:
  21. Хіба не кадило, яке кадили в Юдиних містах та на вулицях Єрусалиму ви та ваші батьки, ваші царі та зверхники ваші й народ цього краю, хіба не згадав це Господь, і не ввійшло воно до серця Його?
  22. І не зміг Господь більше знести зла ваших чинів, та ті гидоти, що ви наробили, тому став ваш Край руїною, і застрашенням та прокляттям, так що немаї мешканця, як бачите цього дня…
  23. За те, що кадили ви, і що грішили Господеві, і не слухалися Господнього голосу, і не ходили Законом Його й Його правом та свідоцтвами Його, тому спіткало вас оце зло, як бачите цього дня.
  24. І сказав Єремія до всього народу та до всіх жінок: Послухайте Господнього слова, ввесь Юдо, що в їгипетському краї!
  25. Так говорить Господь Саваот, Бог Ізраїлів, кажучи: Ви та ваші жінки говорили своїми устами й своїми руками виконували, кажучи: Конче виконаїмо свої присяги, що ми присягали кадити небесній цариці й лити їй литі жертви, тому напевно здійсніте ваші присяги, і конче виконайте обітниці ваші.
  26. Тому то послухайте Господнього слова, ввесь Юдо, що сидиш в їгипетському краї: Ось Я присягнув великим Своїм Ім'ям, говорить Господь, що не буде вже Ім'я Мої кликатися устами жодного юдеянина, кажучи: Живий Господь Бог! у всьому їгипетському краї.
  27. Ось Я пильную вас на зло, а не на добро, і загине кожен юдеянин, що в їгипетському краї, від меча та від голоду, аж до їх скону.
  28. А врятовані від меча вернуться з їгипетського краю до краю Юдиного нечисленними. І пізнаї ввесь останок Юди, що прийшли до їгипетського краю чужинцями замешкати там, чиї слово виконаїться: Мої чи їхнї?
  29. А оце вам той знак, говорить Господь, що Я відвідаю вас у цьому місці, щоб ви пізнали, що конче справдяться Мої слова на вас на зло.
  30. Так говорить Господь: Ось Я видам фараона Хофру, їгипетського царя, в руку його ворогів та в руку тих, що шукають душі його, як дав Я Седекію, Юдиного царя, у руку Навуходоносора, вавилонського царя, його ворога, що шукав душі його!

Постоянная ссылка на эту страницу bibleonline.ru/bible/ukr/24/44/.

Выбор перевода и языка



© Библия Онлайн, 2003-2016