1. На Аммонових синів. Так говорить Господь: Чи немаї синів у Ізраїля? Чи немаї спадкоїмця в нього? Чому Єада Мілком одідичив й осівся народ його по містах його?
  2. Тому настають ось дні, говорить Господь, і Я розголошу крик військовий на Раббу Аммонових синів, і вона стане за купу руїн, а підлеглі міста її спалені будуть огнем, і знов одідичить Ізраїль спадок свій, говорить Господь.
  3. Ридай, о Хешбоне, бо місто зруйноване! Кричіть, дочки Рабби, опережіться веретою, лементуйте й блукайте по обійстях, бо Мілком до полону іде, його священики й його зверхники разом!
  4. Чого ти долинами хвалишся? Долина твоя розпливаїться кров'ю, о дочко невірна, що на скарби свої покладаїш надію та кажеш: Хто прийде до мене?
  5. Ось Я страх припроваджу на тебе, говорить Господь, Бог Саваот, із усього довкілля твого, і ви повтікаїте кожен наперед себе, і не буде кому втікачів позбирати!…
  6. А потім верну Я долю Аммонових синів, говорить Господь.
  7. На Едома. Так говорить Господь Саваот: Чи в Темані немаї вже мудрости? Чи згинула рада розумних? Хіба зіпсувалась їхня мудрість?
  8. Утікайте, оберніться плечима, сядьте глибше, мешканці Дедану, бо привів Я нещастя Ісава на нього, той час, коли покараю його!
  9. Якщо прийдуть до тебе збирачі винограду, вони не полишать останків, якщо ж прийдуть злодії вночі, напсують, скільки схочуть.
  10. Бо обнажив Я Ісава, повідкривав усі криївки його, і він сховатись не зможе, спустошене буде насіння його, й його браття, і сусіди його, і не буде його!
  11. Залиши свої сироти, Я утримаю їх при житті, а вдови твої хай надію на Мене кладуть!
  12. Бо так промовляї Господь: Ось і ті, що не мали б пити чаші ціїї, пити будуть напевне, а ти непокараним будеш? Не будеш без кари, бо справді ти питимеш чашу!
  13. Бо Собою присяг Я, говорить Господь, що Боцра за спустошення стане, за ганьбу, пустиню й прокляття, і руїнами вічними стануть міста її всі!
  14. Я звістку від Господа чув, і відправлений вісник між люди: Зберіться й прийдіть проти неї, і встаньте на бій,
  15. бо тебе Я зробив ось малим між народами, погордженим серед людей!
  16. Страхіття твої обманило тебе й гордість серця твого, тебе, що в розщілинах скелі живеш, що високих підгірків тримаїшся. Та коли б ти кубло свої й високо звив, мов орел, то й ізвідти Я скину тебе, промовляї Господь.
  17. І стане Едом за страхіття, кожен, хто буде проходити ним, остовпії й засвище, як порази його всі побачить…
  18. Як Содом та Гоморру й сусідів її поруйновано, каже Господь, так ніхто там не буде сидіти, і не буде в нім мешкати чужинцем син людський.
  19. Ось підійметься він, немов лев, із темного лісу Йордану на водяні луки, і Я вмент зроблю, що він побіжить геть від них, а хто вибраний буде, того Я поставлю над ними. Бо хто є подібний Мені, і хто покличе Мене перед суд, і хто пастир такий, що перед обличчям Моїм устоїть?
  20. Тому то послухайте задум Господній, що Він на Едома задумав, і думки Його ті, які Він на мешканців Теману замислив: Направду, найменших з отари потягнуть, і попустошать пасовисько їхнї при них!
  21. Від гуку упадку їхнього буде тремтіти земля, буде зойк, аж на морі Червоному чути їхній голос.
  22. Ось підійметься він, як орел, і літатиме, й крила свої над Боцрою розгорне: і стане серце хоробрих едомлян в той день, немов серце жони-породіллі…
  23. На Дамаск. Засоромивсь Хамаш та Арпад, бо злу звістку почули; в неспокої тривожнім вони, як те море, що не може вспокоїтись.
  24. Дамаск сторопів, обернувся втікати, і страх його міцно охопив, біль та муки його обгорнули, немов породіллю…
  25. Як спорожніло славне це місто, місто втіхи Моїї!
  26. Тому юнаки його падати будуть на площах його, і всі військові погинуть того дня, говорить Господь Саваот.
  27. І під муром Дамаску огонь запалю, і він пожере Бен-Гададські палаци!…
  28. На Кедар та на царства Хацору, що їх побив Навуходоносор, цар вавилонський. Так говорить Господь: Уставайте, ідіть на Кедар, і нехай попустошать війська синів сходу!
  29. Заберуть їхні намети та їхню отару, їхні покрови та всі їхні речі, та їхніх верблюдів собі заберуть, і над ними кричатимуть: Жах звідусіль!
  30. Утікайте, мандруйте скоріш, сховайтесь в глибоке, мешканці Хацору, говорить Господь, бо раду нарадив на вас Навуходоносор, цар вавилонський, і задум задумав на вас!
  31. Уставайте, ідіть на народ, що спокійно, безпечно живе, промовляї Господь, немаї воріт, і нема в нього засувів, самітно живуть.
  32. І стануть верблюди їхні здобиччю, а їхні череда грабежем, і на всі вітри розвію Я їх, хто волосся довкола стриже, і зо всіх їхніх сторін припроваджу на них їхню погибіль, говорить Господь…
  33. І стане Хацор за мешкання шакалів, за вічне спустошення, не замешкаї там людина, і син людський не спиниться в ньому!…
  34. Слово Господнї, що було пророкові Єремії на Елам на початку царювання Седекії, Юдиного царя, таке:
  35. Так говорить Господь Саваот: Ось Я зламаю еламського лука, головну їхню силу!
  36. І з чотирьох кінців неба спроваджу чотири вітри до Еламу, і їх розпорошу на всі ці вітри, і не буде такого народу, куди б не прийшли ці вигнанці з Еламу…
  37. І настрашу Елам перед їхніми ворогами та перед всіма, хто їхню душу шукаї, і лихо на них наведу, лютість гніву Мого, говорить Господь, і пошлю Я за ними меча, аж поки не вигублю їх!
  38. І поставлю Престола Свого в Еламі, і вигублю звідти царя й його зверхників, каже Господь…
  39. Але буде наприкінці днів, поверну Я Еламові долю, говорить Господь.

Постоянная ссылка на эту страницу bibleonline.ru/bible/ukr/24/49/.

Выбор перевода и языка



© Библия Онлайн, 2003-2016