1. А Ісус, відповідаючи, знов почав говорити їм притчами, кажучи:
  2. Царство Небесне подібне одному цареві, що весілля справляв був для сина свого.
  3. І послав він своїх рабів покликати тих, хто був на весілля запрошений, та ті не хотіли прийти.
  4. Знову послав він інших рабів, наказуючи: Скажіть запрошеним: Ось я приготував обід свій, закололи бики й відгодоване, і все готове. Ідіть на весілля!
  5. Та вони злегковажили та порозходились, той на поле своє, а той на свій торг.
  6. А останні, похапавши рабів його, знущалися, та й повбивали їх.
  7. І розгнівався цар, і послав своє військо, і вигубив тих убійників, а їхнє місто спалив.
  8. Тоді каже рабам своїм: Весілля готове, але недостойні були ті покликані.
  9. Тож підіть на роздоріжжя, і кого тільки спіткаєте, кличте їх на весілля.
  10. І вийшовши раби ті на роздоріжжя, зібрали всіх, кого тільки спіткали, злих і добрих. І весільна кімната гістьми переповнилась.
  11. Як прийшов же той цар на гостей подивитись, побачив там чоловіка, в одежу весільну не вбраного,
  12. та й каже йому: Як ти, друже, ввійшов сюди, не мавши одежі весільної? Той же мовчав.
  13. Тоді цар сказав своїм слугам: Зв'яжіть йому ноги та руки, та й киньте до зовнішньої темряви, буде плач там і скрегіт зубів…
  14. Бо багато покликаних, та вибраних мало.
  15. Тоді фарисеї пішли й умовлялись, як зловити на слові Його.
  16. І посилають до Нього своїх учнів із іродіянами, і кажуть: Учителю, знаємо ми, що Ти справедливий, і наставляєш на Божу дорогу правдиво, і не зважаєш ні на кого, бо на людське обличчя не дивишся Ти.
  17. Скажи ж нам, як здається Тобі: чи годиться давати податок для кесаря, чи ні?
  18. А Ісус, знавши їхнє лукавство, сказав: Чого ви, лицеміри, Мене випробовуєте?
  19. Покажіть Мені гріш податковий. І принесли динарія Йому.
  20. А Він каже до них: Чий це образ і напис?
  21. Ті відказують: Кесарів. Тоді каже Він їм: Тож віддайте кесареве кесареві, а Богові Боже.
  22. А почувши таке, вони диву далися. І, лишивши Його, відійшли.
  23. Того дня приступили до Нього саддукеї, що твердять, ніби нема воскресення, і запитали Його,
  24. та й сказали: Учителю, Мойсей наказав: Коли хто помре, не мавши дітей, то нехай його брат візьме вдову його, і відновить насіння для брата свого.
  25. Було ж у нас сім братів. І перший, одружившись, умер, і , не мавши насіння, зоставив дружину свою братові своєму.
  26. Так само і другий, і третій, аж до сьомого.
  27. А по всіх вмерла й жінка.
  28. Отож, у воскресенні котрому з сімох вона дружиною буде? Бо всі мали її.
  29. Ісус же промовив у відповідь їм: Помиляєтесь ви, не знавши писання, ні Божої сили.
  30. Бо в воскресенні ні женяться, ані заміж виходять, але як Анголи ті на небі.
  31. А про воскресення померлих хіба не читали прореченого вам від Бога, що каже:
  32. Я Бог Авраамів, і Бог Ісаків, і Бог Яковів; Бог не є Богом мертвих, а живих.
  33. А народ, чувши це, дивувався науці Його.
  34. Фарисеї ж, почувши, що Він уста замкнув саддукеям, зібралися разом.
  35. І спитався один із них, учитель Закону, Його випробовуючи й кажучи:
  36. Учителю, котра заповідь найбільша в Законі?
  37. Він же промовив йому: Люби Господа Бога свого всім серцем своїм, і всією душею своєю, і всією своєю думкою.
  38. Це найбільша й найперша заповідь.
  39. А друга однакова з нею: Люби свого ближнього, як самого себе.
  40. На двох оцих заповідях увесь Закон і Пророки стоять.
  41. Коли ж фарисеї зібрались, Ісус їх запитав,
  42. і сказав: Що ви думаєте про Христа? Чий Він син? Вони Йому кажуть: Давидів.
  43. Він до них промовляє: Як же то силою Духа Давид Його Господом зве, коли каже:
  44. Промовив Господь Господеві моєму: сядь праворуч Мене, доки не покладу Я Твоїх ворогів підніжком ногам Твоїм.
  45. Тож, коли Давид зве Його Господом, як же Він йому син?
  46. І ніхто не спромігся відповісти Йому ані слова… І ніхто з того дня не наважувався більш питати Його.

Постоянная ссылка на эту страницу bibleonline.ru/bible/ukr/40/22/.

Выбор перевода и языка



© Библия Онлайн, 2003-2016