1. І трапилося тими днями, вийшов наказ царя Августа переписати всю землю.
  2. Цей перепис перший відбувся тоді, коли владу над Сирією мав Квіріній.
  3. І всі йшли записатися, кожен у місто своє.
  4. Пішов теж і Йосип із Галілеї, із міста Назарету, до Юдеї, до міста Давидового, що зветься Віфлеєм, бо походив із дому та з роду Давидового,
  5. щоб йому записатись із Марією, із ним зарученою, що була вагітна.
  6. І сталось, як були вони там, то настав їй день породити.
  7. І породила вона свого Первенця Сина, і Його сповила, і до ясел поклала Його, бо в заїзді місця не стало для них…
  8. А в тій стороні були пастухи, які пильнували на полі, і нічної пори вартували отару свою.
  9. Аж ось Ангол Господній з'явивсь коло них, і слава Господня осяяла їх. І вони перестрашились страхом великим…
  10. Та Ангол промовив до них: Не лякайтесь, бо я ось благовіщу вам радість велику, що станеться людям усім.
  11. Бо сьогодні в Давидовім місті народився для вас Спаситель, Який є Христос Господь.
  12. А ось вам ознака: Дитину сповиту ви знайдете, що в яслах лежатиме.
  13. І ось раптом з'явилася з Анголом сила велика небесного війська, що Бога хвалили й казали:
  14. Слава Богу на висоті, і на землі мир, у людях добра воля!
  15. І сталось, коли Анголи відійшли від них в небо, пастухи зачали говорити один одному: Ходім до Віфлеєму й побачмо, що сталося там, про що сповістив нас Господь.
  16. І прийшли, поспішаючи, і знайшли там Марію та Йосипа, та Дитинку, що в яслах лежала.
  17. А побачивши, розповіли про все те, що про Цю Дитину було їм звіщено.
  18. І всі, хто почув, дивувались тому, що їм пастухи говорили…
  19. А Марія оці всі слова зберігала, розважаючи, у серці своїм.
  20. Пастухи ж повернулись, прославляючи й хвалячи Бога за все, що почули й побачили, так як їм було сказано.
  21. Коли ж виповнились вісім день, щоб обрізати Його, то Ісусом назвали Його, як був Ангол назвав, перше ніж Він в утробі зачався.
  22. А коли за Законом Мойсея минулися дні їхнього очищення, то до Єрусалиму принесли Його, щоб поставити Його перед Господом,
  23. як у Законі Господнім написано: Кожне дитя чоловічої статі, що розкриває утробу, має бути посвячене Господу,
  24. і щоб жертву скласти, як у Законі Господньому сказано, пару горличат або двоє голубенят.
  25. І ото був в Єрусалимі один чоловік, йому ймення Семен, людина праведна та благочестива, що потіхи чекав для Ізраїля. І Святий Дух був на ньому.
  26. І від Духа Святого йому було звіщено смерти не бачити, перше ніж побачить Христа Господнього.
  27. І Дух у храм припровадив його. І як внесли Дитину Ісуса батьки, щоб за Нього вчинити звичаєм законним,
  28. тоді взяв він на руки Його, хвалу Богу віддав та й промовив:
  29. Нині відпускаєш раба Свого, Владико, за словом Твоїм із миром,
  30. бо побачили очі мої Спасіння Твоє,
  31. яке Ти приготував перед всіма народами,
  32. Світло на просвіту поганам і на славу народу Твого Ізраїля!
  33. І дивувалися батько Його й мати тим, що про Нього було розповіджене.
  34. А Семен їх поблагословив та й прорік до Марії, Його матері: Ось призначений Цей багатьом на падіння й уставання в Ізраїлі, і на знак сперечання,
  35. і меч душу прошиє самій же тобі, щоб відкрились думки сердець багатьох!
  36. Була й Анна пророчиця, дочка Фануїлова з племени Асирового, вона дожила до глибокої старости, живши з мужем сім років від свого дівування,
  37. удова років вісімдесяти й чотирьох, що не відлучалась від храму, служачи Богові вдень і вночі постами й молитвами.
  38. І години тієї вона надійшла, Бога славила та говорила про Нього всім, хто визволення Єрусалиму чекав.
  39. А як виконали за Законом Господнім усе, то вернулись вони в Галілею, до міста свого Назарету.
  40. А Дитина росла та зміцнялася духом, набираючись мудрости. І благодать Божа на Ній пробувала.
  41. А батьки Його щорічно ходили до Єрусалиму на свято Пасхи.
  42. І коли мав Він дванадцять років, вони за звичаєм на свято пішли.
  43. Як дні ж свята скінчились були, і вертались вони, молодий Ісус в Єрусалимі лишився, а Йосип та мати Його не знали того.
  44. Вони думали, що Він із подорожніми йде; пройшли день дороги, та й стали шукати Його поміж родичами та знайомими.
  45. Але, не знайшовши, вернулися в Єрусалим, та й шукали Його.
  46. І сталось, що третього дня відшукали у храмі Його, як сидів серед учителів, і вислухував їх, і запитував їх.
  47. Усі ж, хто слухав Його, дивувалися розумові та Його відповідям.
  48. І як вони Його вгледіли, то здивувались, а мати сказала до Нього: Дитино, чому так Ти зробив нам? Ось Твій батько та я із журбою шукали Тебе…
  49. А Він їм відказав: Чого ж ви шукали Мене? Хіба ви не знали, що повинно Мені бути в тому, що належить Моєму Отцеві?
  50. Та не зрозуміли вони того слова, що Він їм говорив.
  51. І пішов Він із ними, і прибув у Назарет, і був їм слухняний. А мати Його зберігала оці всі слова в своїм серці.
  52. А Ісус зростав мудрістю, і віком та благодаттю, у Бога й людей.

Постоянная ссылка на эту страницу bibleonline.ru/bible/ukr/42/02/.

Выбор перевода и языка



© Библия Онлайн, 2003-2017