1. І сказав Він до учнів Своїх: Неможливо, щоб спокуси не мали прийти; але горе тому, через кого приходять вони!
  2. Краще б такому було, коли б жорно млинове на шию йому почепити та й кинути в море, аніж щоб спокусив він одного з малих цих!
  3. Уважайте на себе! Коли провиниться твій брат, докори йому, а коли він покається, то вибач йому.
  4. І хоча б сім раз денно він провинивсь проти тебе, і сім раз звернувся до тебе, говорячи: Каюся, вибач йому!
  5. І сказали апостоли Господу: Додай Ти нам віри!
  6. А Господь відказав: Коли б мали ви віру, хоч як зерно гірчичне, і сказали шовковиці цій: Вирвися з коренем і посадися до моря, то й послухала б вас!
  7. Хто ж із вас, мавши раба, що оре чи пасе, скаже йому, як він вернеться з поля: Негайно йди та сідай до столу?
  8. Але чи ж не скаже йому: Приготуй що вечеряти, і підпережись, і мені прислуговуй, аж поки я їстиму й питиму, а потому ти сам будеш їсти та пити?
  9. Чи ж він дякує тому рабові, що наказане виконав?
  10. Так і ви, коли зробите все вам наказане, то кажіть: Ми нікчемні раби, бо зробили лиш те, що повинні зробити були!
  11. І сталось, коли Він ішов до Єрусалиму, то проходив поміж Самарією та Галілеєю.
  12. І, коли входив до одного села, перестріли Його десять мужів, слабих на проказу, що стали здалека.
  13. І голос піднесли вони та й казали: Ісусе, Наставнику, змилуйсь над нами!
  14. І, побачивши їх, Він промовив до них: Підіть і покажіться священикам! І сталось, коли вони йшли, то очистились…
  15. Один же з них, як побачив, що видужав, то вернувся, і почав гучним голосом славити Бога.
  16. І припав він обличчям до ніг Його, складаючи дяку Йому. А то самарянин був…
  17. Ісус же промовив у відповідь: Чи не десять очистилось, а дев'ять же де?
  18. Чому не вернулись вони хвалу Богові віддати, крім цього чужинця?
  19. І сказав Він йому: Підведися й іди: твоя віра спасла тебе!
  20. А як фарисеї спитали Його, коли Царство Божеє прийде, то Він їм відповів і сказав: Царство Боже не прийде помітно,
  21. і не скажуть: Ось тут, або: Там. Бо Божеє Царство всередині вас!
  22. І сказав Він до учнів: Прийдуть дні, коли побажаєте бачити один з днів Сина Людського, та не побачите…
  23. І скажуть до вас: Ось тут, чи: Ось там, не йдіть, і за ним не біжіть!
  24. Бо як блискавка, блиснувши, світить із одного краю під небом до другого краю під небом, так буде Свого дня й Син Людський.
  25. А перше належить багато страждати Йому, і відцурається рід цей від Нього…
  26. І, як було за днів Ноєвих, то буде так само й за днів Сина Людського:
  27. їли, пили, женилися, заміж виходили, аж до того дня, коли Ной увійшов до ковчегу; прийшов же потоп, і всіх вигубив.
  28. Так само, як було за днів Лотових: їли, пили, купували, продавали, садили, будували;
  29. того ж дня, як Лот вийшов із Содому, огонь із сіркою з неба линув, і всіх погубив.
  30. Так буде й того дня, як Син Людський з'явиться!
  31. Хто буде того дня на домі, а речі його будуть у домі, нехай їх забрати не злазить. Хто ж на полі, так само нехай назад не вертається,
  32. пам'ятайте про Лотову дружину!
  33. Хто дбатиме зберегти свою душу, той погубить її, а коли хто погубить, той оживить її.
  34. Кажу вам: удвох будуть ночі тієї на одному ліжкові: один візьметься, а другий полишиться.
  35. Дві молотимуть разом, одна візьметься, а друга полишиться.
  36. Двоє будуть на полі, один візьметься, а другий полишиться!
  37. І казали вони Йому в відповідь: Де, Господи? А Він відказав їм: Де труп, там зберуться й орли…

Постоянная ссылка на эту страницу bibleonline.ru/bible/ukr/42/17/.

Выбор перевода и языка



© Библия Онлайн, 2003-2016