1. І, ввійшовши Ісус, переходив через Єрихон.
  2. І ось чоловік, що звався Закхей, він був старший над митниками, і був багатий,
  3. бажав бачити Ісуса, хто Він, але з-за народу не міг, бо малий був на зріст.
  4. І, забігши вперед, він виліз на фіґове дерево, щоб бачити Його, бо Він мав побіч нього проходити.
  5. А коли на це місце Ісус підійшов, то поглянув угору до нього й промовив: Закхею, зійди зараз додолу, бо сьогодні потрібно Мені бути в домі твоїм!
  6. І той зараз додолу ізліз, і прийняв Його з радістю.
  7. А всі, як побачили це, почали нарікати, і казали: Він до грішного мужа в гостину зайшов!
  8. Став же Закхей та й промовив до Господа: Господи, половину маєтку свого я віддам ось убогим, а коли кого скривдив був чим, верну вчетверо.
  9. Ісус же промовив до нього: Сьогодні на дім цей спасіння прийшло, бо й він син Авраамів.
  10. Син бо Людський прийшов, щоб знайти та спасти, що загинуло!
  11. Коли ж вони слухали це, розповів Він іще одну притчу, бо Він був недалеко від Єрусалиму, вони ж думали, що об'явиться Боже Царство тепер.
  12. Отож Він сказав: Один чоловік, роду славного, відправлявся в далеку країну, щоб царство прийняти й вернутись.
  13. І покликав він десятьох своїх рабів, дав їм десять мін, і сказав їм: Торгуйте, аж поки вернуся.
  14. Та його громадяни його ненавиділи, і послали посланців услід за ним, кажучи: Не хочемо, щоб він був над нами царем.
  15. І сталось, коли він вернувся, як царство прийняв, то звелів поскликати рабів, яким срібло роздав, щоб довідатися, хто що набув.
  16. І перший прийшов і сказав: Пане, міна твоя принесла десять мін.
  17. І відказав він йому: Гаразд, рабе добрий! Ти в малому був вірний, володій десятьма містами.
  18. І другий прийшов і сказав: Пане, твоя міна п'ять мін принесла.
  19. Він же сказав і тому: Будь і ти над п'ятьма містами.
  20. І ще інший прийшов і сказав: Пане, ось міна твоя, що я мав її сховану в хустці.
  21. Я бо боявся тебе, ти ж бо людина жорстока: береш, чого не поклав, і жнеш, чого не посіяв.
  22. І відказав той йому: Устами твоїми, злий рабе, суджу я тебе! Ти знав, що я жорстока людина, беру, чого не поклав, і жну, чого не посіяв.
  23. Чому ж не віддав ти міняльникам срібла мого, і я, повернувшись, узяв би своє із прибутком?
  24. І сказав він присутнім: Візьміть міну від нього, та дайте тому, хто десять мін має.
  25. І відказали йому: Пане, він десять мін має.
  26. Говорю бо я вам: Кожному, хто має, то дасться йому, хто ж не має, забереться від нього і те, що він має.
  27. А тих ворогів моїх, які не хотіли, щоб царював я над ними, приведіте сюди, і на очах моїх їх повбивайте.
  28. А як це оповів, Він далі пішов, простуючи в Єрусалим.
  29. І ото, як наблизився до Вітфагії й Віфанії, на горі, що Оливною зветься, Він двох учнів послав,
  30. наказуючи: Ідіть у село, яке перед вами; увійшовши до нього, знайдете прив'язане осля, що на нього ніколи ніхто із людей не сідав. Відв'яжіть його, і приведіть.
  31. Коли ж вас хто спитає: Нащо відв'язуєте?, відкажіть тому так: Господь потребує його.
  32. Посланці ж відійшли, і знайшли, як Він їм був сказав.
  33. А коли осля стали відв'язувати, хазяї його їх запитали: Нащо осля ви відв'язуєте?
  34. Вони ж відказали: Господь потребує його.
  35. І вони привели до Ісуса його, і, поклавши одежу свою на осля, посадили Ісуса.
  36. Коли ж Він їхав, вони простилали одежу свою по дорозі.
  37. А як Він наближався вже до сходу з гори Оливної, то ввесь натовп учнів, радіючи, почав гучним голосом Бога хвалити за всі чуда, що бачили,
  38. кажучи: Благословенний Цар, що йде у Господнє Ім'я! Мир на небесах, і слава на висоті!
  39. А деякі фарисеї з народу сказали до Нього: Учителю, заборони Своїм учням!
  40. А Він їм промовив у відповідь: Кажу вам, що коли ці замовкнуть, то каміння кричатиме!
  41. І коли Він наблизився, і місто побачив, то заплакав за ним,
  42. і сказав: О, якби й ти хоч цього дня пізнало, що потрібне для миру тобі! Та тепер від очей твоїх сховане це.
  43. Бо прийдуть на тебе ті дні, і твої вороги тебе валом оточать, і обляжуть тебе, і стиснуть тебе звідусюди.
  44. І зрівняють з землею тебе, і поб'ють твої діти в тобі, і не позоставлять у тобі каменя на камені, бо не зрозуміло ти часу відвідин твоїх…
  45. А коли Він у храм увійшов, то почав виганяти продавців,
  46. до них кажучи: Написано: Дім Мій дім молитви, а ви з нього зробили печеру розбійників.
  47. І Він кожного дня у храмі навчав. А первосвященики й книжники й найважніші з народу шукали, щоб Його погубити,
  48. але не знаходили, що вчинити Йому, бо ввесь народ горнувся до Нього та слухав Його.

Постоянная ссылка на эту страницу bibleonline.ru/bible/ukr/42/19/.

Выбор перевода и языка



© Библия Онлайн, 2003-2017