1. І сталось одного з тих днів, як навчав Він у храмі людей, та Добру Новину звіщав, прийшли первосвященики й книжники з старшими,
  2. та й до Нього промовили, кажучи: Скажи нам, якою владою Ти чиниш оце? Або хто Тобі владу цю дав?
  3. І промовив до них Він у відповідь: Запитаю й Я вас одну річ, і відповідайте Мені:
  4. Іванове хрищення з неба було, чи від людей?
  5. Вони ж міркували собі й говорили: Коли скажемо: З неба, відкаже: Чого ж ви йому не повірили?
  6. А як скажемо: Від людей, то всі люди камінням поб'ють нас, бо були переконані, що Іван то пророк.
  7. І вони відповіли, що не знають, ізвідки…
  8. А Ісус відказав їм: То й Я не скажу вам, якою владою Я це чиню.
  9. І Він розповідати почав людям притчу оцю. Один чоловік насадив виноградника, і віддав його винарям, та й відбув на час довший.
  10. А певного часу послав він раба до своїх винарів, щоб дали йому частку з плодів виноградника. Та побили його винарі, і відіслали ні з чим.
  11. І знову послав він до них раба іншого, а вони й того збили й зневажили, та й відіслали ні з чим.
  12. І послав він ще третього, а вони й того зранили й вигнали.
  13. Сказав тоді пан виноградника: Що маю робити? Пошлю свого сина улюбленого, може його посоромляться…
  14. Винарі ж, як його вгледіли, міркували собі та казали: Це спадкоємець; ходім, замордуймо його, щоб спадщина наша була.
  15. І вони його вивели за виноградника, та й убили… Що ж зробить їм пан виноградника?
  16. Він прийде та й вигубить цих винарів, виноградника ж іншим віддасть. Слухачі ж повіли: Нехай цього не станеться!
  17. А Він глянув на них та й сказав: Що ж оце, що написане: Камінь, що його будівничі відкинули, той наріжним став каменем!
  18. Кожен, хто впаде на цей камінь розіб'ється, а на кого він сам упаде, то розчавить його.
  19. А книжники й первосвященики руки на Нього хотіли накласти тієї години, але побоялись народу. Бо вони розуміли, що про них Він цю притчу сказав.
  20. І вони слідкували за Ним, і підіслали підглядачів, які праведних із себе вдавали, щоб зловити на слові Його, і Його видати урядові й владі намісника.
  21. І вони запитали Його та сказали: Учителю, знаємо ми, що Ти добре говориш і навчаєш, і не дивишся на обличчя, але наставляєш на Божу дорогу правдиво.
  22. Чи годиться давати податок для кесаря, чи ні?
  23. Знаючи ж їхню хитрість, сказав Він до них: Чого ви Мене випробовуєте?
  24. Покажіте динарія Мені. Чий образ і напис він має? Вони відказали: Кесарів.
  25. А Він їм відказав: Тож віддайте кесареве кесареві, а Богові Боже!
  26. І не могли вони перед людьми зловити на слові Його. І дивувались вони з Його відповіді, та й замовкли.
  27. І підійшли дехто із саддукеїв, що твердять, ніби немає воскресіння, і запитали Його,
  28. та сказали: Учителю, Мойсей написав нам: Як умре кому брат, який має дружину, а помре бездітний, то нехай його брат візьме дружину, і відновить насіння для брата свого.
  29. Було ж сім братів. І перший, узявши дружину, бездітний умер.
  30. І другий узяв був ту дружину, та й той вмер бездітний.
  31. І третій узяв був її, так само й усі семеро, і вони дітей не позоставили, та й повмирали.
  32. А по всіх умерла й жінка.
  33. А в воскресінні котрому із них вона дружиною буде? Бо семеро мали за дружину її.
  34. Ісус же промовив у відповідь їм: Женяться й заміж виходять сини цього віку.
  35. А ті, що будуть достойні того віку й воскресіння з мертвих, не будуть ні женитись, ні заміж виходити,
  36. ні вмерти вже не можуть, бо рівні вони Анголам, і вони сини Божі, синами воскресіння бувши.
  37. А що мертві встають, то й Мойсей показав при кущі, коли він назвав Господа Богом Авраамовим, і Богом Ісаковим, і Богом Якововим.
  38. Бог же не є Богом мертвих, а живих, бо всі в Нього живуть.
  39. Дехто ж із книжників відповіли та сказали: Учителю, Ти добре сказав!
  40. І вже не насмілювалися питати Його ні про що.
  41. І сказав Він до них: Як то кажуть, що Христос син Давидів?
  42. Таж Давид сам говорить у книзі Псалмів: Промовив Господь Господеві моєму: сядь праворуч Мене,
  43. поки не покладу Я Твоїх ворогів підніжком ногам Твоїм!
  44. Отже, Давид Його Господом зве, як же Він йому син?
  45. І, як увесь народ слухав, Він промовив до учнів Своїх:
  46. Стережіться книжників, що хочуть у довгих одежах ходити, і люблять привіти на ринках, і перші лавки в синагогах, і перші місця на бенкетах,
  47. що вдовині хати поїдають, і моляться довго напоказ, вони тяжче осудження приймуть!

Постоянная ссылка на эту страницу bibleonline.ru/bible/ukr/42/20/.

Выбор перевода и языка



© Библия Онлайн, 2003-2016