1. Промовивши це, Ісус вийшов із учнями Своїми на той бік потоку Кедрону, де був сад, до якого ввійшов Він та учні Його.
  2. Але й Юда, що видав Його, знав те місце, бо там часто збирались Ісус й Його учні.
  3. Отож Юда, узявши відділ війська та службу від первосвящеників і фарисеїв, приходить туди із смолоскипами, та з ліхтарями, та з зброєю.
  4. А Ісус, усе відавши, що з Ним статися має, виходить та й каже до них: Кого ви шукаєте?
  5. Йому відповіли: Ісуса Назарянина. Він говорить до них: Це Я… А стояв із ними й Юда, що видав Його.
  6. І як тільки сказав їм: Це Я, вони подалися назад, та й на землю попадали…
  7. І Він знов запитав їх: Кого ви шукаєте? Вони ж відказали: Ісуса Назарянина.
  8. Ісус відповів: Я сказав вам, що це Я… Отож, як Мене ви шукаєте, то дайте оцим відійти,
  9. щоб збулося те слово, що Він був сказав: Я не втратив нікого із тих, кого дав Ти Мені.
  10. Тоді Симон Петро, меча мавши, його вихопив, і рубонув раба первосвященика, і відтяв праве вухо йому. А рабу на ім'я було Малх.
  11. Та промовив Ісус до Петра: Всунь у піхви меча! Чи ж не мав би Я пити ту чашу, що Отець дав Мені?
  12. Відділ же війська та тисяцький і служба юдейська схопили Ісуса, і зв'язали Його,
  13. і повели Його перше до Анни, бо тестем доводивсь Кайяфі, що первосвящеником був того року.
  14. Це ж був той Кайяфа, що порадив юдеям, що ліпше померти людині одній за народ.
  15. А Симон Петро й інший учень ішли за Ісусом слідом. Той же учень відомий був первосвященикові, і ввійшов у двір первосвящеників із Ісусом.
  16. А Петро за ворітьми стояв. Тоді вийшов той учень, що відомий був первосвященикові, і сказав воротарці, і впровадив Петра.
  17. І питає Петра воротарка служниця: Ти хіба не з учнів Цього Чоловіка? Той відказує: Ні!
  18. А раби й служба, розклавши огонь, стояли та й грілися, бо був холод. І Петро стояв із ними та грівся.
  19. А первосвященик спитався Ісуса про учнів Його, і про науку Його.
  20. Ісус Йому відповідь дав: Я світові явно казав. Я постійно навчав у синагозі й у храмі, куди всі юдеї збираються, а таємно нічого Я не говорив.
  21. Чого ти питаєш Мене? Поспитайся тих, що чули, що Я їм говорив. Отже, знають вони, про що Я говорив.
  22. А як Він це сказав, то один із присутньої там служби вдарив Ісуса в щоку, говорячи: То так відповідаєш первосвященикові?
  23. Ісус йому відповідь дав: Якщо зле Я сказав, покажи, що то зле; коли ж добре, за що Мене б'єш?
  24. І відіслав Його Анна зв'язаним первосвященикові Кайяфі.
  25. А Симон Петро стояв, гріючись. І сказали до нього: Чи й ти не з учнів Його? Він відрікся й сказав: Ні!
  26. Говорить один із рабів первосвященика, родич тому, що йому Петро вухо відтяв: Чи тебе я не бачив у саду з Ним?
  27. І знову відрікся Петро, і заспівав півень хвилі тієї…
  28. А Ісуса ведуть від Кайяфи в преторій. Був же ранок. Та вони не ввійшли до преторія, щоб не опоганитись, а щоб їсти пасху.
  29. Тоді вийшов Пилат назовні до них і сказав: Яку скаргу приносите ви на Цього Чоловіка?
  30. Вони відповіли та й сказали йому: Коли б Цей злочинцем не був, ми б Його тобі не видавали.
  31. А Пилат їм сказав: Візьміть Його, та й за вашим Законом судіть Його. Юдеї сказали йому: Нам не вільно нікого вбивати,
  32. щоб збулося Ісусове слово, що його Він прорік, зазначаючи, якою то смертю Він має померти.
  33. Тоді знову Пилат увійшов у преторій, і покликав Ісуса, і до Нього сказав: Чи Ти Цар Юдейський?
  34. Ісус відповів: Чи від себе самого питаєш ти це, чи то інші тобі говорили про Мене?
  35. Пилат відповів: Чи ж юдеянин я? Твій народ та первосвященики мені Тебе видали. Що таке Ти вчинив?
  36. Ісус відповів: Моє Царство не із світу цього. Якби із цього світу було Моє Царство, то служба Моя воювала б, щоб не виданий був Я юдеям. Та тепер Моє Царство не звідси…
  37. Сказав же до Нього Пилат: Так Ти Цар? Ісус відповів: Сам ти кажеш, що Цар Я. Я на те народився, і на те прийшов у світ, щоб засвідчити правду. І кожен, хто з правди, той чує Мій голос.
  38. Говорить до Нього Пилат: Що є правда? І сказавши оце, до юдеїв знов вийшов, та й каже до них: Не знаходжу Я в Ньому провини ніякої.
  39. Та ви маєте звичай, щоб я випустив вам одного на Пасху. Чи хочете отже, відпущу вам Царя Юдейського?
  40. Та знову вони зняли крик, вимагаючи: Не Його, а Варавву! А Варавва був злочинець.

Постоянная ссылка на эту страницу bibleonline.ru/bible/ukr/43/18/.

Выбор перевода и языка



© Библия Онлайн, 2003-2016